Гетьманський гурток в Уругваю

У неділю, дня 15 грудня 1940 р. за почином ініціятивної групи одбулися Установчі Збори Союзу Гетьманців Державників в Уругваю. Збори були уряджені в столичнім місті Монтевідео при вул. Валеряно 709 у хаті п. І. Топольницького. Помешкання нашого земляка було відповідно прикрашене. На стіні на синьому тлі красувався золотий тризуб-символ держави нашої, а також портрет Ясновельможного Пана Гетьмана Павла в гетьманськім традиційнім убранню з українським та уругвайським прапорами по боках. На стінах висіли портрети українських діячів борців за державність і волю українського народу. 

О годині 3-ій п. Топольницький проголосив збори відкритими та запропонував відспівати «Боже послухай благання», що і було виконане присутними з великим душевним піднесенням. На голову президії зборів одноголосно покликано п. І. Топольницького, а на секретаря п. С. Васьтовського.

Після цього ‎п. С. Васьтовський відчитав привітання та листи від земляків з провинції і повідомлення від тих, хто не міг прибути, що духом вони з нами.

Вслід за цим Голова Зборів виголосив дуже палку промову, а після нього виступив цілий ряд промовців. Всі вони аналізували невідрадне положення народу нашого на Рідній Землі, і вияснювали причини, чому наш великий народ, що був в історії найбільш могутним та культурним на Сході Европи, дійшов до такого занепаду. Ворог використовує богацтва нашого краю та вщіплює в душу розбрат і ненависть до всього рідного, як рівнож зарозумілість і взаємне недовіря. Щоби вийти з такого стану, потрібна одностайна орґанізована боротьба, оперта на кращих славетних наших традиціях. Таку необхідність виходу з тяжкого положення народу нашого усвідомили собі 22 роки тому назад наші кращі сини землі хлібороби, котрі на свойому зїзді 29 квітня 1918 року одноголосно признали Гетьманом всієї України Павла Скоропадського нащадка Гетьманського Роду; того роду, котрий століття пережив в гущі московського режиму, але свого рідного народу не цурався, бож Рід цей жертвував великі суми на уфундування українських інституцій. Не відцурався свого рідного і Гетьман Павло Скоропадський, бо в критичну хвилю Української історії перетворив довірений йому 34 корпус на «1-й Український» і поставив його до розпорядимости своєї батьківщини. Але не оцінили показаної Гетьманом дороги до кращої будучини, зарозумілі, виховані на ідеях ворогів-окупантів, українські інтелігенти анархічного єства, котрі уневажили українську суть і підняли народ до братовбивчої війни. Цим занапастили свою Батьківщину, завели народ ще в гіршу неволю тай самі себе згубили. 

Все ж шлях до волі і кращої будучини залишається той самий — це поворот до традицій. А тому по цілому світі наші чесні, солідні люди - патріоти обєдналися в Союзи Г. Д. і підпорядкували себе під гетьманську булаву.

Взагалі всі промовці приходили до того висновку, що тілько гетьманська державна ідея виплекає з нас могутній державний народ на Рідній землі, бо поки стояли у проводі нашого народу князі та гетьмани, Україна була вільна і могутня держава і народ жив у спокою та добробуті, а коли переходили на манівці чужих ідей, держава наша занепадала, а народ ставав рабом. 

Після дискусій збори одноголосно прийняли такі постанови.

Для провадження діяльності Гуртка збори одноголосно обрали Управу і Контрольну Комисію та намітили план діяльности на 1941 рік.

Управа Гуртка: Голова — Т. Літошенко; Секретар — С. Васьтовський; Скарбник — І. Топольницький.

Адреса: Teofilo Litochenko, Av. da Costanera 4516, Malvin, Montevideo, R. O. Uruguay.